Хавбек Ворскли Тимур Кораблін розповів сайту “Футбол 24” про свої труднощі в Зорі і наміри в Полтаві.

Минулого сезону Тимур Кораблін провів у складі Зорі лише 342 хвилини в УПЛ – замало, аби повністю розкрити свій потенціал. Конкуренція, зміна тренерів, пошук стабільності – усе це вплинуло на його позиції в команді. Влітку клуб вирішив відпустити гравця в оренду до Ворскли з Першої ліги, аби він отримав такий потрібний ігровий час.

Попереду піврічна оренда, яка може стати переломним етапом у кар’єрі: шанс відчути впевненість, проявити себе та повернутися до Зорі сильнішим. У нашій розмові Тимур чесно розповідає про конкуренцію, підтримку партнерів, свої очікування від Ворскли та мрії на майбутнє.

“Мене кликав один тренер, але згодом прийшов Бартуловіч”

– Минулого сезону ви отримали лише 342 хвилини ігрового часу в УПЛ. Як самі оцінюєте свій період у Зорі?

– Перехід у Зорю був важливим кроком – клуб сильний, із конкуренцією. Було кілька пропозицій, але саме Зоря найбільше наполягала й викупила мене. Спершу мене кликав один тренер, але згодом відбулися зміни й прийшов Младен Бартуловіч. Конфліктів у нас не було, однак вважаю, що тоді я був слабший за конкурентів і програв боротьбу за місце в складі.

– Чому, на вашу думку, не вдалося закріпитися в основному складі?

– Причина у конкуренції. На той момент я поступався іншим футболістам. Хоч завжди намагаюся тримати впевненість, що можу бути сильнішим, але рішення за тренером і його штабом. Це стало для мене уроком і стимулом працювати ще більше.

– Ви спілкувалися з тренерським штабом щодо своєї ролі?

– Так, розмовляв. Хотів зрозуміти, чому не отримую ігрового часу. Почув від тренера, що не вистачає мобільності. Я запитав, як Віктор Анатолійович ставиться до оренди. Він підтримав: сказав, що мені потрібно грати, бо я молодий, і пообіцяв чекати взимку на зборах. За таке ставлення я вдячний.

– Як відбувалися тренування – відчували, що могли бути корисним команді?

– Не пропустив жодного заняття чи зборів, завжди працював на повну. Звісно, хотів виходити з перших хвилин, бути лідером, але тренер обирає тих, хто готовий більше. Усвідомлюю, що ще не дотягував. Проте образ не маю: це загартувало й додало мотивації доводити свою спроможність.

– Чи відчували підтримку від партнерів і керівництва?

– Так, підтримка була завжди. Я добре товаришував з усіма хлопцями. Особливо допомагав Вакула – мій справжній друг. Він переживав важкі моменти, але завжди знаходив слова для мене: “Це тимчасові труднощі, працюй – і все буде”. Разом ми ще з Минаю, тому ця підтримка була особливою.

“Перша ліга трохи лякає”

– Чому рішення було саме про оренду, а не про повноцінний трансфер?

– Клуб відпускав лише в оренду, максимум на пів року. У мене ще два роки контракту, тому Зоря хоче бачити мене взимку на зборах і знову оцінити мої можливості.

– Чи були варіанти залишитися в УПЛ? Чому, на вашу думку, клуби не ризикнули запросити вас хоча б на пів року?

– Хотів залишитися, але вже минуло три тури, команди були укомплектовані. Були розмови з Рухом, Вересом та Полтавою, але до конкретики не дійшло. На пів року брати гравця мало кому цікаво: це зарплата і підготовка футболіста для іншого клубу. Якби питання вирішувалося одразу після літніх зборів, думаю, варіанти були б реальніші.

– Як відреагували, коли дізналися, що йдете саме у Ворсклу з Першої ліги?

– Сприйняв спокійно, адже знав цих тренерів ще з Кривбасу. Коли почув, що є конкретна пропозиція, погодився. Ворскла – команда з іменем, із якою хочеться працювати. Звісно, Перша ліга трохи лякає, але це новий досвід. Я радий, що опинився в такому колективі.

– Це крок назад чи шанс отримати ігрову практику?

– Це крок назад лише для розбігу. Головне для мене – ігровий час. Минулого сезону його було дуже мало, а без матчів неможливо прогресувати. Тож сприймаю це як можливість знову відчути гру, забивати й допомагати команді.

“У Ворсклі дуже тепло прийняли”

– Як ви сприйняли новину про перехід у Ворсклу?

– Довго чекав, поки клуби домовляться між собою. Було напруження – хвилювався, що угода може зірватися. Коли почув остаточне “так”, дуже зрадів і поїхав із речами.

– Яким був перший контакт із тренерським штабом?

– Одразу після приїзду поспілкувалися. Дуже тепло прийняли, сказали, що розраховують на мене і хочуть, щоб я допоміг команді. Це додало впевненості – я відчув, що для них важливий. Тепер усе залежить від мене.

– На яку позицію й роль вас бачать у цій команді?

– На своїй позиції – атакувального півзахисника, “десятки”. Моє завдання – розганяти атаки, забивати й віддавати передачі. Хочу бути лідером, допомагати перемагати й дарувати вболівальникам емоції. Головна мета – повернути Ворсклу в УПЛ.

– Які особисті завдання ставите перед собою на цей піврічний відрізок?

– Повернути форму, забивати якомога більше голів, допомогти команді та тренерському штабу. Хочу тішити вболівальників Полтави, які дуже люблять футбол.

“Крок назад, щоб зробити два вперед”

– Чи вірите, що після цього орендного періоду отримаєте ще один шанс у Зорі?

– Так, мене чекають узимку на зборах. І тренер, і керівництво говорили, що розраховують. Хочу повернутися сильнішим, упевненішим і з ігровою практикою.

– Якщо ж ні – чи готові розглядати варіанти з іншими клубами УПЛ?

– Звичайно. Моя мета – грати в Прем’єр-лізі. Якщо в Зорі не складеться, будемо говорити з клубом і шукати інші варіанти.

– Що для вас зараз важливіше: стабільна ігрова практика чи спроба закріпитися саме в Зорі?

– Найважливіше – практика. Це фундамент, без якого немає розвитку. Але, звичайно, дуже хочу закріпитися саме в Зорі.

– Якою бачите свою кар’єрну траєкторію найближчими роками?

– Мрію виступати в топ-лігах, у сильному європейському клубі з амбіціями. Це завдання кожного футболіста. Моя мета – працювати, прогресувати, забивати. Потрібен один крок назад, щоб зробити два вперед.

_{Джерело:Футбол 24}