Історія
«Зоря» – український професійний футбольний клуб з міста Луганськ. Заснований у 1923 році. На даний момент знаходиться в Запоріжжі. Виступає в Українській Прем’єр-Лізі.
Історія назв:
- 1923—1936 — «Металіст»
- 1936—1948 — «Дзержинець»
- 1948—1964 — «Трудові резерви»
- 1964—1992 и с 1997 — «Зоря»
- 1992—1997 — «Зоря-МАЛС»
Дорадянський період
Протягом багатьох років у луганській пресі публікувалися замітки В. П. Седашова та інших авторів щодо зародження футболу у місті Луганську у дореволюційний період. Опубліковані відомості про виникнення луганського футболу спиралися на спогади Павла Максимовича Седашова (батько В. П. Седашова), що зберігаються у музеї «Луганськтепловозу». Згідно з цими спогадами, у футбол у Луганську стали грати приблизно з 1908 року, коли на паровозобудівному заводі було створено товариство розумних розваг, а запрошений викладач гімнастики Дживихівський (Дживіковський) привіз футбольний м’яч із Праги.
У 2008 році Юліан Шкіров спільно з авторським колективом випустив книгу «Століття луганського футболу». Випуск цієї книги був присвячений 100-річчю розвитку футболу в Луганську. Жоден автор, а також жоден із його співавторів не стали вивчати історію розвитку футболу в Луганську в дореволюційний період, а виклали спогади П. М. Седашова, які справді мали місце.
Згідно з інформацією, яка опублікована в газеті «Луганський листок» у номері за 25.04.1917, товариство розумних розваг було створено на Луганському паровозобудівному заводі Гартмана 15 квітня 1917 року. У середині травня того ж року при цьому товаристві було організовано спортивний гурток. Для фізичних занять суспільством розумних розваг було запрошено вчителя Дрижевський. У червні — липні 1917 року на паровозобудівному заводі було організовано футбольну команду. 20 серпня 1917 року в Луганську відбулася гра футбольних команд паровозобудівного заводу та заводу ДЮМО з Алчевська, після якої всім гравцям обох команд було вручено невеликі пам’ятні срібні жетони про цю гру. Один із таких жетонів зберігається у музеї ПАТ «Луганськтепловоз».
Команда у СРСР
Виступала в офіційних змаганнях з 1923 року під назвами «Металіст» (1923-1936), «Дзержинець» (1937-1941). До 1938 брала участь у регіональних змаганнях (чемпіонати Луганської області, Донбасу, Української РСР). 1939 року дебютувала у класі «Б», але з наступного року знову опустилася на регіональний рівень.
Після звільнення від німецької окупації, у 1944 році у місті була створена команда «Динамо», яка розпочала з виступів у чемпіонаті та Кубку Української РСР, а у 1947—1949 роках грала у другій групі чемпіонату СРСР. Паралельно з «Динамо», у 1948 році було створено команду «Трудові резерви», яка у 1949 році теж виступала на рівні команд майстрів. 1950 року більшість футболістів «Динамо» перейшли до «Трудових резервів», але об’єднання не допомогло — команда опустилася на рівень чемпіонату УРСР. У 1952-1953 роках було відновлено довоєнну назву «Дзержинець», а в 1954-1956 роках команда виступала під назвою «Авангард».
З 1957 року команда знову одержала назву «Трудові резерви» і з того часу незмінно виступала у змаганнях команд майстрів. У 1962 «ТР» переможець першості УРСР та Кубка ЦК ЛКСМУ. З 1964 року називається «Зоря».
У 1967-1979 роках «Зоря» виступала у вищій лізі СРСР. Прописавшись у вищому дивізіоні 1967-го, «Зоря» впевнено просувалася нагору. 16-е місце при 19 учасниках на рік дебюту, потім 13-е при 20, у 1969-му – 11-а позиція у фінальній «кульці» для 14 клубів, у 1970-му – п’яте місце та через рік – фініш відразу за трійкою призерів!
Чемпіон СРСР 1972
Герман Зонін – головний тренер чемпіонської команди 1972 року
Протягом 1970-71 складу «Зорі» поповнили Володимир Онищенко та Сергій Кузнєцов, перспективні Юрій Васенін, Михайло Форкаш, Юрій Єлісєєв, Володимир Малигін, Володимир Старков, Сергій Морозов. Всі вони вдало доповнили компанію, в якій вважалися лідерами воротар Олександр Ткаченко, захисники Олександр Журавльов, Микола Пінчук та Володимир Абрамов, хавбеки Анатолій Куксов та Віктор Кузнєцов.
На старті чемпіонату «Зорю» чекала зустріч із чемпіоном – «Динамо» (Київ) і потім чотири поспіль зустрічі із московськими командами! Київське «Динамо» було розгромлено 3:0, обіграно московський «Спартак», «Динамо» та ЦСКА, лише «Локомотив» зумів зіграти внічию.
Влітку 1972 року «Зоря» під виглядом збірної СРСР вирушила на турнір Кубок Незалежності Бразилії, де перемогли зб. Уругваю і зазнали двох поразок від сб. Аргентини та сб. Португалії, офіційною версією радянських футбольних функціонерів була необхідність відпочинку ключових гравців збірної після ЄВРО-1972, головний тренер «Зорі» Герман Зонін вважав, що це турне Південною Америкою було спеціально влаштоване для його команди, щоб не дати їй дійти чемпіонства. Проте команда витримала випробування, а за 2 дні після приїзду виграла у матчі проти московського «Торпедо» 4:2. Після останнього матчу чемпіонату у 1972 році проти дніпропетровського «Дніпра» Зоніну було влаштовано зустріч зі спецпредставником київського «Динамо» Олегом Ошенковим. Останній пропонував Зоніну переїхати до Києва та очолити «Динамо», на що Зонін відповів відмовою.
Кубкові успіхи
У 1974-1975 роках «Зоря» двічі виходить у фінал розіграшу Кубка СРСР. І обидва рази поступається: у фіналі 1974 року поступається київському «Динамо» у додатковий час, а у фіналі 1975 року програє «Арарату» з рахунком 2-1.
Після вильоту з Вищої ліги
1979. «Зоря» залишає вищу лігу.
«Зоря» залишає першу лігу.
Ворошиловградські футболісти завойовують звання чемпіонів республіки втретє у своїй історії. «Зоря» перемагає в зональному турнірі команд другої ліги, потім у перехідному турнірі добивається права на повернення до першої ліги.
1984. «Зоря» вибуває з першої ліги.
1990. «Зоря» у тяжкій боротьбі з «Карпатами» посідає перше місце у Буферній зоні та вкотре повертається до першої ліги.
Команда за часів незалежної України
Після розпаду Радянського Союзу «Зоря» опинилася в еліті українського футболу і у 1992 році «Зоря» розпочинає свої виступи у Вищій Лізі України.
1992—2002
Талісман команди – чорно-білий кіт.
Починаючи з 1996 року «Зоря» проводить свої матчі на стадіоні «Авангард», цього ж року команда залишає Вищу лігу, посівши останнє місце п’ятого Чемпіонату України. Перейшовши в лігу нижче класом, команда грає всього 2 сезони, після чого залишає Першу Лігу і з 1998 виступає у Другій Лізі (Група «В»). Провівши 5 сезонів у Другій Лізі, «Зоря» посідає перше місце у групі «В» сезону 2002/03 та виходить до Першої Ліги чемпіонату України.
2003—2010
Зігравши лише 3 сезони у першій лізі, «Зоря» стала явним лідером 1 ліги сезону 2005/06 та фінішувала на 1 місці з 7-очковим відривом від другої команди — львівських «Карпат», тим самим забезпечивши собі місце у Вищій лізі українського чемпіонату. У липні 2005 року президентом клубу стає Валерій Пантелійович Шпичка.
25 січня 2009 року на 33-му році життя після тривалої хвороби помер почесний президент клубу Валерій Букаєв. Майбутнє команди стало туманним. Керувати командою після його смерті стала його вдова Марина Букаєва. Незважаючи на численні фінансові, кадрові та інші проблеми, команда фінішує в українській Прем’єр-Лізі сезону 2008/09 на 13 місці з 16 команд, продовживши виступи в уже перейменованій Прем’єр Лізі. 16 вересня 2009 року Букаєва на прес-конференції заявила про припинення фінансування команди. Також стало відомо про швидке зняття команди зі змагань. І вже за 2 дні, 18 вересня 2009 року — «Зоря» було передано на баланс Федерації футболу Луганщини, президентом клубу став Маноліс Пілавов. За кілька днів головним тренером «Зорі» був призначений Юрій Коваль. 20 листопада 2009 року президентом клубу став Євген Борисович Геллер.
2011—2019. Епоха Вернидуба:
27 листопада 2011 року Анатолія Чанцева звільнено з посади головного тренера, виконувачем обов’язків головного тренера було призначено Юрія Вернідуба. 2 травня 2012 року після нульової нічиї з «Динамо» Київ Вернідуб призначено на посаду головного тренера. Юрій Вернідуб – найуспішніший тренер у новітній історії «Зорі».
У сезон 2014/15 через Війну на Донбасі клуб був змушений покинути Луганськ. З 2014 року «Зоря» базується та грає домашні матчі Прем’єр-ліги у Запоріжжі на Славутич-Арені, а матчі Ліги Європи у Києві на стадіонах «Динамо» та «Оболонь-Арена», але незважаючи на найскладнішу ситуацію цей сезон став найуспішнішим у Українській Прем’єр-лізі, в якій команда посіла рекордне 4 місце. Крім того, «Зоря» дійшла до 1/4 фіналу в Кубку України, поступившись майбутньому володареві — київському «Динамо», а також вперше команда зіграла в Лізі Європи, де в раунді плей-офф поступилася Феєноорду за сумою двох матчів 4:5, при цьому на момент. 90-й хвилини матчу-відповіді, саме «Зоря» виходила в груповий раунд, але пропустивши гол у доданий час закінчила виступи в турнірі.
Сезон 2015/16 для луганського клубу став успішним, незважаючи на те, що весь сезон команда продовжувала грати поза своїм домом — Луганськом. В УПЛ команда повторила попередній результат і посіла 4-е місце, а ось у Кубку «Зоря» вперше вийшла у фінал, в якому команда поступилася з рахунком 0-2 донецькому «Шахтарю». У Лізі Європи команда змогла досягти тієї ж стадії, до якої вона дійшла і минулого року — раунд «плей-офф», цього разу луганці не змогли пройти «Легію».
У 2016 році «Зоря», дебютувала у груповому етапі Ліги Європи матчем із турецьким «Фенербахче», в якому луганчани забили першими (Гречишкін на 52-й хвилині) та мали всі шанси на перемогу, але на 95 хвилині пропустили гол, який став останнім. у матчі, підсумок 1:1. Після складної гри в Лізі Європи, команда мала зіграти важкий виїзний матч УПЛ зі столичним «Динамо», який луганчани виграли, забивши єдиний гол у матчі на останніх секундах (Опанасенко 93`), ця перемога була історичною, т.к. стала першою виїзною перемогою над київським клубом.
У сезоні 2016/2017 луганська «Зоря» здобула бронзові медалі чемпіонату України.
2019—2020
4 червня 2019 року головним тренером команди став Віктор Скрипник під керівництвом, якого луганчани здобули бронзові медалі чемпіонату України у сезоні 2019/2020.
ДОСЯГНЕННЯ:
Українська РСР
СРСР
- Чемпіонат СРСР
- Кубок СРСР
- Перша ліга СРСР
- Друга ліга СРСР
Україна
- Чемпіонат України
- Кубок України
- Перша ліга України
- Друга ліга України
.jpg?uselang=ru){kind=link}
